ПРИМАЙСТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Прилаштувати що-небудь до чогось. В двоколці зламалося колесо. Не встигли радисти примайструвати його, як звідкись збоку, з села, вискочила кінна розвідка Турка (Ю. Янов., IV, 1959, 80).
2. розм.. Пристосувати що-небудь для використання. Одне грало на сопілці, друге примайструвало цимбали з порожніх пляшок, третє розжилося на справжню скрипку (Ю. Янов., Мир, 1956, 286).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 664.