ПРИМЕ́РЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до приме́рти. Здалося [Саїдові], що найшов ту опорну точку, якою і зрушить примерле голодностепське будівництво (Ле, Міжгір’я, 1953, 205).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 669.