ПРИМО́Р’Я, я, с. Місцевість біля моря. На півдні Радянського Союзу, в мальовничій місцевості примор’я, жив повним життям піонерський табір (Ле, Клен. лист, 1960, 17); Отари — золоте руно степовиків — блукають по всьому примор’ю, нагулюються перед зимою (Гончар, Тронка, 1963, 316).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 680.