ПРИМХЛИ́ВО. Присл. до примхли́вий. Тонка усмішка ниточкою викручується по вузьких, примхливо вигнутих устах Аркадія Валеріановича (Стельмах, Хліб.., 1959, 40); Похмурі козаки швидко крокували, спотикаючись на льодових торосах, що примхливо погорбили крижану поверхню лиману (Добр., Очак. розмир, 1965, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 685.