ПРИМІСЬКИ́Й, а, е.
1. Розташований на околиці міста, в районі, що прилягає до міста. Вони оселилися по приміських санаторіях та колишніх будинках відпочинку (Ю. Янов., II, 1954, 22); Перед приміськими радгоспами поставлено завдання забезпечити населення Києва свіжими овочами (Хлібороб Укр., 2, 1969, 13).
2. Признач. для сполучення міста з передмістям. Зараз у нашій країні розроблено кілька типів керуючих машин. Зокрема з успіхом працює «автомашиніст», який здійснює автоматичне керування рухом електропоїздів на приміських коліях (Наука.., 9, 1961, 23); Це був останній поїзд на Ніжин. Біг він, як і кожен приміський поїзд, не прудко: зупинявся часто (Мушк., Серце.., 1962, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 674.