Слово "приндитися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПРИ́НДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., фам. 1. Виявляти пиху, гордощі; бундючитися. Він коли не з огидою, так з великою неохотою.. почав наймати оцю погану, рябу молодицю, а вона ще й приндиться!.. (Л. Янов., І, 1959, 43); — Це був маленький конторник, але носа задирав так високо, що робітники навіть не ображались на його зневагу, а тільки сміялись. Приндиться, як гиндик, так у гиндика хоч хвіст поцяцькований! (Панч, Синів.., 1959, 82).

2. Триматися по-молодецькому; бадьоритися, козиритися. — Ти що ж оце? Мене як квочку курчатами обсадив, а сам тут півником приндишся біля молодесеньких! (Баш, На.. дорозі, 1967, 195); — Не хорохорся, Степане. Не та в тебе ситуація. Можна сказати, одною ногою в могилі стоїш, а приндишся (Цюпа, Краяни, 1971, 386).

3. Сердитися. Уляна неприязно мовчала, приндилася (Горд., І, 1959, 156); — Ніяк не вговтаю татуся. Лементує, приндиться, а спитати б чого? Бач, спалила його старий костюм (Логв., Давні рани, 1961, 154).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 688.