ПРИНОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., заст., уроч. Приносити. Пружні луки приношайте, подавайте добрі стріли (Бажан, II, 1947, 97); Вона [людина] мурує і кує, І розкриває неба шати, І все, що створене, своє Готова щедро приношати (Мал., Полудень.., 1960, 144).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 692.