ПРИНЦЕ́СА, и, ж. Титул дружини або дочки принца. Головну роль у цьому класичному танці виконувала її високість принцеса (Мист., 5, 1964, 40); Колишній югославський король Петро прибув на постійне прожиття до Бразілії. Прибув не сам, а разом з своєю дружиною, колишньою грецькою принцесою Олександрою (Вишня, І, 1956, 448); На тлі блакитного неба сяє дівоче вбрання, вишите часом з таким бездоганним смаком, якому позаздрили б і принцеси (Довж., І, 1958, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 693.