ПРИ́НЦИП, у, ч. 1. Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. Досвід СРСР довів, що вірність принципам марксизму-ленінізму.., тверде й неухильне проведення їх у життя і захист від усіх та всяких ворогів і опортуністів — необхідна умова перемоги соціалізму (Програма КПРС, 1961, 16); Встановити загальні принципи художнього перекладу можливо. Дати готові рецепти на всі випадки перекладацької практики — про це й думати годі (Рильський, IX, 1962, 80); Принцип комуністичної партійності Горький вважав головним ідейно-естетичним принципом соціалістичного реалізму (Ком. Укр., 3, 1968, 84); Нехай що завгодно базікають запопадливі гнучкодумці, він доведе, що в науці, як і в житті, є принципи, яких не можна то підносити вгору, то шпурляти під ноги (Жур., Звич. турботи, 1960, 13); // Основний закон якої-небудь точної науки. Понад триста років людині відомий принцип всесвітнього тяжіння Ньютона (Знання.., 2, 1966, 8).
В при́нципі — в основному, в загальному. В Києві єсть літературно-артистичне товариство, ..був визначений конкурс літературний і здійнято і рішено в принципі питання про подачу українських творів (Л. Укр., V, 1956, 186).
2. Особливість, покладена в основу створення або здійснення чого-небудь, спосіб створення або здійснення чогось. Основного принципу моєї системи господарювання — мого «секрету».. я вам не скажу (Смолич, І, 1958, 74); Багато ще чого тут нема із звичного комфорту, можем тільки мріяти зараз про душ, споруджений вдома батьком на принципі використання сонячної енергії (Гончар, Тронка, 1963, 259); Добір головних героїв і принципи їх розкриття в історичному романі багато в чому визначаються естетичною метою, особливостями обраного жанру (Рад. літ-во, 3, 1957, 9); // Правило, покладене в основу діяльності якої-небудь організації, товариства і т. ін. Непорушним принципом політики КПРС є єдність слова і діла (Ком. Укр., 10, 1967, 21); Навіть Горобець заявив про свою незгоду з принципами старого активу (Мик., II, 1957, 501).
3. Переконання, норма, правило, яким керується хто-небудь у житті, поведінці. Його брала злість, бо його принцип деспотизму в сім’ї й послухання жінки Марта потоптала ногами (Н.-Лев., І, 1956, 391); На прощання Галя боязко подала Грицькові руку. Грицько з принципу не давав «бабам» в класі руки, — тепер, немов соромлячись чогось, стиснув помалу холодні Галині пальчики (Вас., І, 1959, 161); Сумлінність — ось принцип хлібороба, якщо, звичайно, він справжній хлібороб (Хлібороб Укр., 7, 1968, 11); «Зрадити своїм принципам, піти на службу до тих, хто душить твій народ? — Ні, ні, пане добродію, цього ти не діждеш від народної учительки» (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 693.