ПРИПЛИ́В, у, ч.
1. Періодичне підвищення рівня води в океанах і відкритих морях; протилежне відплив. Жителі прибережної смуги відкритого моря чи океану добре знайомі з припливом (Бесіди про всесвіт, 1953. 56); З давніх-давен люди намагалися використати силу морського припливу, породжуваного Місяцем, — цього справді невичерпного джерела енергії (Веч. Київ, 25.VI 1957, 4); Математики заздалегідь з великою точністю обчислюють висоту і тривалість припливів в океані (Наука.., 10, 1965, 12); * Образно. Поля женуть припливи рожевих колосистих хвиль (Тер., Ужинок, 1946, 116); * У порівн. Думи, думи, як моря припливи, кров у скроні прибоями б’є… (Сос., Близька далина, 1960, 177); // Збільшення кількості води де-небудь. Зміна рівня Чорного моря в четвертинному періоді відбувалась в результаті, в першу чергу, коливальних тектонічних рухів та в зв’язку зі зледенінням на Європейській території Радянського Союзу, коли з просуванням льодовиків на південь збільшувався приплив води в Чорне море (Геол. Укр., 1959, 629); — На дні озерця є джерело.. Приплив води в тому джерелі періодичний, не постійний (Донч., II, 1956, 34).
2. Надходження чого-небудь суцільною масою. Тільки на структурному грунті можна легко врегулювати приплив до рослини води і поживи (Рад. Укр., 1.ІІІ 1949, 3); Застосовується різна апаратура для прогрівання вибою експлуатаційних свердловин. Таке прогрівання збільшує приплив нафти із зон пласта (Роб. газ., 7.Х 1965, 2); А двективні заморозки виникають у результаті припливу холодного повітря з півночі (Хлібороб Укр., 10, 1965, 13); // Поява чого-небудь у значній кількості. Внаслідок величезного припливу дешевого американського хліба на всіх європейських ринках упали ціни на хліб [у 70-80 роках XIX ст.] (Іст. СРСР, II, 1957, 261); Глибоке вивчення досвіду попередників має сприяти припливові нових талановитих творів, нових обдарованих драматургів (Літ. газ., 25.XI 1953, 3).
Припли́в кро́ві — інтенсивне надходження крові до певної частини тіла або органу. Ольга відчула, що лице її червоніє від надмірного припливу крові (Галан, Гори.., 1956, 41); — Я вам раджу не підходити до печі. Висока температура викличе приплив крові до голови (Руд., Вітер.., 1958, 18); При фізичних вправах під впливом імпульсів.. приплив венозної крові до серця збільшується; підсилюється і прискорюється скорочення серця (Фіз. вихов.., 1954, 26).
3. Поява значної кількості людей де-небудь. Ніч стояла глуха, ще чорніша по світлі. Але сподом вона ворушилась, жила, двигтіла і хвилювалась хвилями чорного люду, невидимим припливом тіл (Коцюб., II, 1955, 90); Юрби людської Приплив тривожний бушував (Рильський, Братерство, 1950, 80); // Поповнення населення в якійсь місцевості завдяки переселенню. Бурхливий розвиток промисловості України викликав приплив населення у міста з сіл республіки та різних районів СРСР (Нар. тв. та етн.. 3, 1964, 25); Слов’янське населення краю збільшувалося завдяки постійному припливові смоленських кривичів та новгородських слов’ян (Іст. СРСР, І, 1956, 59); // Поповнення значною кількістю осіб якої-небудь організації, галузі господарства, науки, мистецтва, учасників чого-небудь. У процесі дальшого зростання партії в місті звернути увагу на посилення припливу в ряди партії кваліфікованих і старих робітників на виробництві, що працюють за верстатом (КП України в резол. і рішен.., 1958, 294); В Києві почався новий приплив сил у полки бригади (Скл., Легенд. начдив, 1957, 61); Широкий приплив письменницьких сил у кіномистецтво не міг не позначитись благотворно на загальному рівні нашої кінематографії (Мист., 1, 1961, 13).
4. Збільшення сили вияву, інтенсивності чого-небудь. Пані Олімпія тілько тепер почула страшенний холод у всім тілі, почула приплив смертельної тривоги в серці (Фр., VII, 1951, 124); Припливами й відпливами зацікавленості позначений шлях вивчення своєрідних особливостей сахалінської флори (Наука.., 3, 1971, 45); Карпо Іванович Гучко за останні дні відчував незвичайний приплив сил і енергії (Собко, Зоряні крила, 1950, 196); — Так ось, нехай знають! — вигукнув розпалений припливом ревнощів Прохор (Шиян, Баланда, 1957, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 711.