ПРИПІЗНИ́ТИ, пізню́, пі́зниш, док., перех., рідко. Затримати виконання або здійснення чого-небудь; відтягти. Будь-що-будь, а йому треба було припізнити похід [монголів] аж до тої хвилі, коли він станеться неможливим (Фр., VI, 1951, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 708.