ПРИПІЗНІ́ЛИЙ, а, е.
1. Який прибув куди-небудь трохи пізніше, ніж треба. Віддалік припізнілі глядачі бубоніли, намагаючись пропхнутися ближче до кону (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 203); // Який настав пізніше. Припізніла весна раптом цими днями бризнула щедрим, рястом квітів (Рад. Укр., 26.IV 1964, 1).
2. Який відбувається, здійснюється, виявляється трохи запізно. З усіх боків, з усіх кінців передмістя сходились студенти, несли вінки.. Увага людська і турбота була припізнілою — Ти лежав білий, під білою марлею, під білими пролісками (Драч., іду.., 1970, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 708.