ПРИРОДОДОСЛІ́ДНИК, а, ч. Той, хто досліджує природу; природознавець, натураліст. З дитинства спраглий до знань, до подорожей, Пржевальський задається метою стати природодослідником (Знання.., 5, 1971, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 10.