ПРИСА́ДИСТИЙ, а, е. Те саме, що приса́дкуватий. Присадистий кінь (Сл. Гр.); Поміж дерев темніли не тільки високі корпуси казарм, але й довгі присадисті будівлі гаражів (Загреб., Європа 45, 1959, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 13.