ПРИСКРИ́НОК, нка, ч., заст. Невеличкий ящик для дрібних речей у верхній частині бокової стінки скрині, скриньки. Явдоха кинулась до прискринка, де завжди були гроші (Мирний, IV, 1955, 39); Ожила Христина, метнулась до скрині, з розгону підвела важке віко, перегнулася, вихопила з прискринка тоненький разочок намиста (Стельмах, І, 1962, 157); Він схопив скриньку і хряпнув кришкою перед очима всієї компанії. Потому відсунув потайний прискринок і в руці йому блиснула фінка (Мик., II, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 23.