ПРИСЛУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Прислухатися. Дарма Галя насторожає [насторожує] ушко і довго-довго-довгенько слуха й прислуха — усе тихо й темно (Вовчок, І, 1955, 301).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 25.