ПРИСМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСМА́ГНУТИ, ну, неш, док.
1. Трохи засмагати під дією сонячного проміння й вітру. Біляве обличчя її присмагло на зимовому вітрі (Епік, Тв., 1958, 151); // Вкриватися смагою (про губи); запікатися. У його губи присмагли (Сл. Гр.); // Достигаючи, червоніти (про ягоди). Ось де і ягоди вже присмагають. До Петра Цілий вишник поцятковано червоно (Мисик, Білі криниці, 1967, 19); // Дуже висихати, пересихати на сонці (про рослину).
2. Підгоряти, обгоряти з поверхні. Печене порося аж присмагло (Сл. Гр.); Пішла й тітка Матрона, глянути до печі: чи присмагли калачі (Кач., II, 1958, 12).
3. розм., рідко. Покриватися осугою (у 1 знач.). На озері вода присмагла (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 26.