ПРИ́СТАРИЙ, а, е, заст. Літній, немолодий. Устим пристарий чоловік (Сл, Гр.); Одна з жінок, вже пристара, з потемнілим лицем.., показала Какорі золоту гривну (Загреб., Диво, 1968, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 38.