ПРИСТРА́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПРИСТРАЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИСТРАСТИ́ТИСЯ, ащу́ся, асти́шся, док., розм., рідко. Те саме, що приохо́чуватися. Часто мені приходить на думку: чого б то чоловікові так дуже пристращатись на сім світі до чого-небудь..? (Кв.-Осн., II, 1956, 22); Графиня пристращалася чимраз більше до двох речей: вона робилася набожною, ..а друга річ — се була охота сватати молодих дівчат і паничів (Фр., VI, 1951, 348); Дивлячись на старшого брата, пристрастився до різьбярства і молодший (Літ. Укр., 26.II 1965, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 45.