ПРИСЬОРБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Однокр. до присьо́рбувати. Знов присьорбнув [Рустам] чаю, куточком ока простежив за Саїдом, який своєю байдужістю починав лякати таджика (Ле, Міжгір’я, 1953, 132); Варити кашу вожак чабанський береться лише в особливих випадках, але коли вже почне, то чаклуватиме біля неї, нікого не підпускаючи, приготує, присьорбне, а відставивши з вогню, ще й в кожух закутає, щоб допрівала (Гончар, Тронка, 1963, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 56.