ПРИТУ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. притупи́ти і притупи́тися. Головка [крючка] не повинна бути ні занадто гострою, ..ні тупою.. Ці дефекти легко усунути шляхом відточення або притуплення головки на дрібнозернистому бруску (В’язання.., 1957, 5); Вся його [Калиновича] хвильова відвага, що походила швидше з притуплення свідомості, ніж з почуття сили, щезла без сліду (Фр., VI, 1951, 160); Буржуазна статистика дає картину, що відповідає інтересам буржуазії. Як вказував В. І. Ленін, це картина притуплення класових суперечностей при капіталізмі (Наука.., 12, 1958, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 72.