ПРИТЯ́ГНЕНИЙ, ПРИТЯ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притягну́ти, притягти́. — Дозвольте, — запротестувала Оксана Сергіївна, сідаючи на лаву, притягнену, певно, з парку, — куди ж вам поспішати на ніч? (Ю. Янов., II, 1954, 69); Я приступив, мов притягнений таємною силою, до білих штахет і задивився через хвилю в сад Обринських (Коб., III, 1956, 77); Зліквідувавши свою мізерію, він подався до Борислава, притягнений загальною тоді гарячкою нафтовою (Фр., VIII, 1952, 412); — Прошу, громадянине, — ще раз сказав Широков. — Попереджаю, в разі опору, будете притягнені до відповідальності за непідкорення діям влади (Собко, Справа.., 1959, 221).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 76.