ПРИ́ХАТИ, аю, аєш, недок., ПРИ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм.
1. Видавати глухий уривчастий звук, голосно випускаючи повітря з ніздрів чи рота. * Образно. Півсонний умивався пароплав І прихав, наче кінь (Рильський, Вибр., 1937, 161).
2. перен. Висловлювати незадоволення; сердитися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 79.