ПРИХО́ВАНО. Присл. до прихо́ваний 2-4. Охоронець приховано всміхнувся (Ле, Вибр., 1939, 53); Іван Антонович приховано милується своїми бійцями, і йому важко подати команду: — Припинити! (Гончар, III, 1959, 274); Літературі, що приховано чи явно була зв’язана з буржуазією, Ленін протиставляв літературу, яка буде відкрито зв’язана з революційним пролетаріатом (Рад. літ-во, 3, 1958, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 84.