ПРИХОРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИХОРОШИ́ТИ, рошу́, ро́шиш, док., перех., розм. Надавати кому-, чому-небудь кращого вигляду; прикрашати. Щаслива, схвильована Зоя, мабуть, і сама не знала, якою вродливою стала вона в ці хвилини. Натхнення красило її, прихорошувало щедро, як мати (Гончар, І, 1954, 534); Розважити її могли тільки малюки, що бігали на подвір’ї. Вона присідала біля них, дбайливо обтрушувала порох, дівчаткам прихорошувала биндочки (Панч, На калин. мості, 1965, 306).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 90.