ПРИХРИПА́ТИ, а́є, недок., ПРИХРИ́ПНУТИ, не, док., рідко. Ставати трохи охриплим (про голос). Стримано і строго Парторга голос в темряві звучав, Неначе прихрипаючи від спраги (Перв., II, 1958, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 90.