ПРИЦВИ́НТАРНИЙ, а, е. Розташований біля цвинтаря, поруч з цвинтарем. Це тепер такий час, що по всяких розвалених корчмах, по старих, прицвинтарних дяківках [хатах для дяків] заводиться школа (У. Кравч., Вибр., 1958, 392); Чим далі село витягувалось понад шляхом на схід, тим більше воно звужувалось і вже від прицвинтарного ставка.. збігало двома.. рядками осель (Стельмах, І, 1962, 224).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 91.