ПРИЧИНИ́ТИ1 див. причиня́ти1.
ПРИЧИНИ́ТИ2див. причиня́ти2.
ПРИЧИНИ́ТИ3 див. причиня́ти3.
причини́тися1 див. причиня́тися1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 98.