ПРИЩА́ВИЙ, а, е, розм. З прищами, вкритий прищами. Вольдемар, сухий, як тараня, прищавий, з копицею скуйовдженого волосся на голові, вдень клацав на рахівниці в банку, а ввечері тинявся з Женькою і Севою по вулицях (Хижняк, Невгамовна, 1961, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 104.