ПРИЩУ́ХЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до прищу́хнути. Дівчата й хлопці сидять прищухлі, кожному з них, певне, хочеться в цю мить зазирнути вперед, у своє прийдешнє (Гончар, Тронка, 1963, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 106.