ПРОБЛЕ́МА, и , ж. Складне теоретичне або практичне питання, що потребує вирішення. — Нехай мене господь боронить, щоб я бралася за таку проблему, котрої закінчення непримінно [неодмінно] (Коб., III, 1956, 77); Вона, моя маленька донька, ще не розуміється на складних проблемах людськості (Досв., Вибр., 1959, 13).
Пробле́ма но́мер оди́н — питання, що має найважливіше життєве значення і потребує якнайшвидшого розв’язання. Проблема номер один сьогоднішнього господарювання — комплексна механізація (Знання.., 7, 1971, 9); Розвідувачі надр проникають у найглухіші і найпустельніші місця, де проблемою номер один стає добування води (Веч. Київ, 5.III 1971, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 121.