Слово "пробубоніти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПРОБУБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док.

1. перех. і без додатка. Невиразно, нерозбірливо промовити що-небудь; пробурмотіти. — Одчепись, Охріме, не займай мене!пробубонів спросоння Струк (Гр., II, 1963, 299); Враз розм’як Казанок, ніби осів, як опара в діжі,щось невиразне пробубонів (Крот., Сини.., 1948, 52); // безос. — Перегін пустий!Неув’язка вийшла.. Буде заплачено,пробубоніло з будки (Гончар, Тронка, 1963, 284); // Монотонно, неголосно прочитати що-небудь. Помічник капітана витягнув книжечку і пробубонів коротку молитву (Ірчан, II, 1958, 190).

2. неперех. Почутися, долинути (про голос). Про що саме говорили Осокін з Надею, не було чути. Пробубонів його голос, потім долинув короткий сміх (Ткач, Плем’я.., 1961,215).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 123.