ПРОБУ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. пробуди́ти і пробуди́тися. Сам талановитий письменник, він художньому слову надавав величезного виховного значення у пробудженні мас (Кол., Терен.., 1959, 321); Не хотілось, не було сил одігнати нісенітні, але такі привабливі марення, що з’являються на грані між сном і пробудженням (Шовк., Інженери, 1956, 6); Струмливої далі припливом, Сплетінням прозорих вітрів, Пробудженням площ рокотливим їх вранішній город зустрів (Бажан, Роки, 1957, 260); Куди бреде і що віщує Туману згусток неясний? В ту пору, коли, серце чує П’янке пробудження весни (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 16); Весна вдерлась у холодну оселю осінньої ночі, обняла дівчину духом пробудження і любові (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 306).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 125.