ПРОВАЛЬСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Протанцювати вальс. Артем намагався виявляти до Ніни більше уваги, ніж досі. А на новорічному інститутському вечорі навіть провальсував з нею «На сопках Маньчжурії» (Підс., Віч-на-віч, 1962, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 129.