ПРОВИ́ДІННЯ, я, с. Дія за знач. прови́діти. Не слід вбачати в цьому звертанні Хмельницького до Росії акт якогось провидіння, властиве тільки йому розуміння історичних шляхів свого народу. Тяжіння до возз’єднання з єдиновірною Росією жило давно і в народі, і серед інтелігенції (Довж., III, 1960, 80).
ПРОВИДІ́ННЯ, я, с. За релігійними віруваннями — дія уявної надприродної істоти, бога; вища сила.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 131.