ПРОВІ́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прові́щувати. У глибокій давнині, як відомо, був дуже популярним спосіб провіщування долі людини за розміщенням, нутрощів тварин (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1959, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 139.