ПРОГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОГОЛИ́ТИ, голю́, го́лиш, док.
1. перех. Виголювати смужку, окреме місце.
2. тільки док., перех. і неперех. Голити якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 155.