ПРОГРЕ́С, у, ч. Розвиток по висхідній лінії, удосконалення в цьому процесі, перехід від нижчого до вищого, від простого до більш складного; протилежне регрес. Демократична республіка і загальне виборче право порівняно з кріпосницьким ладом були величезним прогресом.. (Ленін, 39, 1973, 76); Технічний прогрес — це закономірний історичний процес удосконалення знарядь праці і методів виробництва (Ком. Укр., 8, 1960, 27); Суспільний прогрес; Соціальний прогрес; // розм. Розвиток чого-небудь у бік поліпшення; будь-яка позитивна зміна. Лікар кожний раз знаходить у мене прогрес при вислухуванні (Л. Укр., V, 1956, 400); Жилося механізаторам всухом’ятку або доводилось ватагами роз’їздитися по селах шукати обіду. Тепер прогрес, пахне засмажкою (Гончар, Тронка, 1963, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 159.