ПРОГРЕСИ́ВНИЙ, а, е.
1. Який сприяє прогресу; політично, суспільно, економічно передовий. В історії не раз бували війни, які, незважаючи на всі страхіття, звірства, бідування й муки, неминуче зв’язані з усякою війною, були прогресивні, тобто приносили користь розвиткові людства, допомагаючи руйнувати особливо шкідливі і реакційні установи.. (Ленін, 26, 1972, 293); Ми живемо в час буйного цвітіння національних мов — і це цвітіння, безумовно, є прогресивним фактором (Рильський, IX, 1962, 123); Прогресивна течія в літературі відбила настрої і інтереси закріпаченого селянства (Укр. літ., 8, 1957, 85); Науково-дослідні заклади розробили ряд прогресивних заходів щодо піднесення культури землеробства, підвищення врожайності сільськогосподарських культур (Ком. Укр., 4, 1961, 11); Прогресивні ідеї; Прогресивні погляди; // Який веде до удосконалення, поліпшення чого-небудь завдяки своїм ідеям, настроям, поглядам. Міркування Добролюбова щодо збирання й вивчення народної творчості.. багато в чому визначили напрямок прогресивної фольклористики дожовтневої пори (Рильський, IX, 1962, 216); Прогресивна художня література сприяє взаєморозумінню між людьми, отже ще тіснішому згуртуванню народів (Ком. Укр., 5, 1967, 81); // Який, поділяючи передові ідеї, настрої, погляди, прагне до прогресу, бореться за прогрес. З усіх прогресивних діячів Росії XVIII ст. найрішучішим і найпослідовнішим борцем проти кріпосництва і самодержавства був Радіщев (Вісник АН, 8, 1949, 8); Ім’ я великого Леніна дороге і близьке для радянських людей, для всього прогресивного людства (Ком. Укр., 12, 1969, 54); Та мало хіба як паплюжили прогресивну молодь і ретрогради, і ті, кому подавай прогрес, мов біфштекс по-гамбурзькому! (Шовк., Інженери, 1956, 159); // Те саме, що нові́тній 2. Конвейєрний транспорт прогресивніший.. за рейковий (Наука.., 11, 1964, 31); // у знач. ім. прогреси́вний, ного, ч.; прогреси́вне, ного, с. Той, хто прагне до прогресу, бореться за нього; те, що сприяє прогресу; політично, суспільно, економічно передове. Фашистська гидь — всім прогресивним ворог (Тич., II, 1957, 93); Творчість українського радянського народу.. славить усе прогресивне, що йде проти всього регресивного, консервативного (Рильський, III, 1956, 151); Комуністи завжди були застрільниками всього прогресивного (Ком. Укр., 10, 1966, 55).
2. Який поступово зростає, посилюється, пропорційно збільшується. Розвиток понять характеризується не тільки збагаченням їх змісту, а й прогресивним їх усвідомленням (Рад. психол. наука.., 1958, 194); Прогресивна доплата дояркам за підвищену (проти базисної) жирність надоєного молока, як і основна оплата, включається в собівартість молока (Хлібороб Укр., 6, 1972, 45).
∆ Прогреси́вна асиміля́ція — уподібнення одного звука іншому, при якому впливаючим є попередній. Далеко рідшою [в українській мові] є прогресивна асиміляція — з напрямом впливу від попереднього на наступний звук (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 208); Прогреси́вна опла́та — різновидність відрядної заробітної плати, яка передбачає додаткове заохочення за виробництво продукції понад норму. Тут же на мітингу було оголошено, скільки сьогодні зробив Реніке. В дію вже вступила прогресивна оплата праці. Заробіток виявився солідним (Собко, Запорука.., 1952, 248); В перший місяць прогресивну оплату одержали лише дві доярки, на четвертий — сімнадцять, а на шостий — всі доярки (Колг. Укр., 2, 1957, 26); Прогреси́вний пара́ліч — психічне захворювання людини, зумовлене сифілітичним ураженням центральної нервової системи; Пртреси́вні но́рми затра́т пра́ці — норми затрат праці, що встановлюються з урахуванням передового виробничого досвіду.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 159.