ПРОГРІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. прогріва́ти 1 і прогріва́тися. Жир оберігає продукт від пригоряння, забезпечує рівномірне прогрівання, поліпшує смак страви і водночас є висококалорійним продуктом (Технол. пригот. їжі, 1957, 70); Пісок уберігає залізо від горіння і разом з тим допомагає кращому його прогріванню (Сенч., Опов., 1959, 21); Термостат служить для прискорення прогрівання двигуна і регулює інтенсивність циркуляції охолодної рідини залежно від ступеня її нагрівання (Підручник шофера.., 1960, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 161.