ПРОДЕРЧА́ТИ, чи́ть, док.
1. Док. до дерча́ти.
2. Проїхати з деренчанням. З узвишшя, де жита пониклі, чужий солдат на мотоциклі селом промчався, продерчав, услід собака загарчав (Швець, Кроки.., 1962, 30).
3. Дерчати якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 167.