ПРОДЗЕ́НЬКАТИ, аю, аєш. Док. до дзе́нькати. Стілець зарипів — чути було, як м’яко продзенькали остроги на чобітках Олександра (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 493).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 168.