ПРОДО́ВЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до продо́вжити. Ми, притулившись до ліжка, запитання сиплем свої: чи буде продовжена книжка, чи скоро побачим її (Уп., Вірші.., 1957, 230); В одчинені вікна й двері.. так і перлась ясна блакить моря, в нескінченність продовжена блакитним небом (Коцюб., І, 1955, 389); // продо́вжено, безос. присудк. сл. Все зроблене видатними представниками естетичної теорії минулого.. було продовжено й розвинуто основоположниками марксизму (Рад. літ-во, 3, 1964, 18); // у знач. прикм. Правильна організація позакласної роботи, нормальний режим дня в школах і групах продовженого дня сприяють поліпшенню виховання учнів, підвищенню їх успішності і збереженню їх контингенту (Ком. Укр., 9, 1964, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 171.