ПРОДРАЖНИ́ТИ, дражню́, дра́жниш, док., перех., ким, чим, розм. Дати кому-небудь образливе прізвисько. Тонкий та гострий ніс зігнувся набік. Через цей кривий ніс його продражнили Кривоносом. Звали його Максимом (Н.-Лев., VII, 1966, 129); Вчитель церковних співів, якого вони продражнили Божком, назвав Марію блудницею (Загреб., Шепіт, 1966, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 172.