ПРОЕКТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається проектуванням (див. проектува́ння1). — От вам наша майбутня шахта такою, як намалював її проектувальник (Собко, Нам спокій.., 1959, 67); Сама ідея створення машини машиною не нова.. Проте така автоматизація недосконала — адже тут у ролі проектувальника ще виступає людина (Наука.., 6, 1964, 19); Ми, автори сценаріїв, — головні проектувальники фільму на папері (Довж., III, 1960, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 177.