Слово "прозаїзм" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПРОЗАЇ́ЗМ, у, ч.

1. Слово чи словосполучення ділової, наукової, повсякденної тощо мови, вставлені у поетичний твір. Критики пізніших часів не схвалювали вторгнення прозаїзмів у поетичну мову, докоряли І. Франку за «голу публіцистику» (Від давнини.., І, 1960, 445).

2. перен. Життєва одноманітність, буденність, щось сухе, звичайне, позбавлене поетичності. Побутові сценки під його [О. Венеціанова] пензлем, втрачали свій прозаізм, в нис народжувалася поезія, а сам жанр непомітно переростав у монументалізм (Літ. Укр., 8.Х 1965, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 181.