ПРОЗЕЛІТИ́ЗМ, у, ч.
1. церк. Прагнення поширити своє віросповідання, навернути до нього інших.
2. книжн. Палка відданість якому-небудь ученню, теорії, переконанням і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 183.