ПРОЗИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Перебути, провести де-небудь зиму; перезимувати. Знов пішла по людях. Де пролітую, де прозимую (Барв., Опов.., 1902, 368).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 183.