ПРОЗО́Р, у, ч., поет. Те саме, що прозо́рість. Був теплий вересень, до стиглих виногрон Подібний м’якістю і лагідним прозором (Рильський, Поеми, 1957, 236).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 184.