ПРОЗІ́Р, зо́ру, ч., рідко. Те саме, що про́сві́т 1, 3, 5. Місяць світить без прозору (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 79); Декоративний рушник.. прикрашував хатній інтер’єр — на покуті, в обрамленні віконних прозорів, дзеркал тощо (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 184.